Золототисячник 50 г

• хвороби кишково-шлункового тракту;
• дизентерія;
• метеоризм;
• печія, блювота;
• захворювання легень;
• алкоголізм;
• алергія;
• грип, лихоманка

В медицині верхівки стебел та розетки прикореневих листків рекомендують як гіркоту для підвищення апетиту, покращення травлення, з метою підвищення секреції  травних залоз та посилення жовчовиділення, є м’якодіючим проносним. Золототисячник має протиглистові властивості.

В народній медицині є досить популярним. Використовують при  гастриті з підвищеною кислотністю шлункового соку, дизентерії, диспепсії, метеоризмі, печії, блювоті, при захворюваннях легень, печінки, нирок та жовчного міхура, при маточних кровотечах, малярії, анемії, для лікування алкоголізму, при алергії, грипі, лихоманці, хворобах серця та як ранозагоююче. В болгарській народній медицині використовували при опіках, жовтусі, геморої, висипі на шкірі, білях, як загальнозміцнюючий та тонізуючий засіб після хвороб, що супроводжуються важким станом лихоманки.

Способи приготування:

Водяний настій:
20-30 гр. трави залити 1 л кип’ятку, настояти. Приймати теплим по 0,5-1 склянці за 1 годину до їжі тричі на день при хронічному гепатиті, цукровому діабеті, холециститі.

Спиртова настоянка:
10 г трави залити 50 мл горілки, настоювати протягом 7-10 днів, процідити.

Розтерту в порошок траву золото¬тисячника принимают по 1-2 г декілька разів на день, запиваючи ¼ склянки кип’яченої води.