Корінь Ірису - 50 г

• розлади шлунково-кишкового тракту;
• отруєння;
• гастрит;
• панкреатит;
• шлункові кольки;
• виразкова хвороба шлунка;
• гельмінти;
• порушення у роботі сечостатевої системи;
• гормональні порушення;
• запалення придатків;
• маткові кровотечі;
• респіраторні інфекції;
• запальні захворювання верхніх дихальних шляхів;
• захворювання горла;
• ангіна;
• пневмонія;
• ларингіт;
• бронхіт;
• кашель;
• туберкульоз;
• попрілості;
• нейродерміти;
• гнійні рани;
• свищі;
• опіки;
• зубний біль;
• стоматит;
• пародонтоз;
• запалення ротової порожнини;
• водянка;
• міозит;
• артрит;
• набряки;
• геморою;
• захворювання селезінки;
• цукровий діабет;
• головний біль;
• жирна шкіра обличчя;
• зморшки;
• пігментні плями;
• шкірні висипання;
• лупа;
• себорея;
• випадіння волосся;
• знижений імунітет.

   Ірис болотний - це не тільки чарівна квітка. Завдяки унікальному хімічному складу, він знайшов широке застосування в медичній практиці. У лікувальних цілях найчастіше використовують корінь рослини. Його застосовують як внутрішньо, у вигляді цілющих настоїв та відварів, так і зовнішньо. 

   Корінь ірису в народній медицині цінується як ефективний заспокійливий, відхаркувальний, обволікаючий, протипухлинний, знеболюючий, ранозагоювальний і помірно проносний засіб. Крім цього, він має антибактеріальну, протизапальну і протигрибкову дію.

   У корінні ірису болотного міститься ірисова ефірна олія, цінним компонентом якої вважається кетон іронії. Ця речовина надає рослині запах фіалок. До діючих речовин ірису належать: органічні та фенолкарбонові кислоти, ксантони, каротиноїди, вуглеводи, кумарини, флавоноїди, ізофлавоноїди, дубильні речовини, глюкозид ірідін, смоли, слиз та вітамін C.

   Завдяки наявності у складі фенольних сполук, рослину використовують для лікування сечостатевої системи. Флавоноїди, що також містяться в ірисі, сприяють зменшенню ламкості капілярів, в результаті - нормалізується тиск і робота серцевого м'яза, відбувається стимулювання функції кори надниркових залоз. Кумарини здійснюють спазмолітичну дію, проявляють антимікробну активність. Ізофлавоноїди здатні поповнити нестачу статевих гормонів і регулювати кількість естрогенів в жіночому організмі, що важливо в період менопаузи.

   Корінь рослини застосовують для лікування респіраторних інфекцій, запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Завдяки ефірній олії у складі рослини, що діє як відмінний антисептик, ірис став дуже цінним при захворюваннях горла, при ангіні, пневмонії, ларингіті, бронхіті і затяжному кашлі. Слиз з кореня ірису, потрапляючи в організм, знімає запалення, покриваючи слизову оболонку порожнини рота, горла і дихальних шляхів. Це допомагає зменшити біль, неприємні відчуття та швидше позбутися хвороби. А ще застосування ірису болотного допоможе призупинити розвиток туберкульозу.

   Засоби з коріння рослини ефективні при розладах шлунково-кишкового тракту, зокрема при отруєннях і колітах. Вміст дубильних речовин в рослині сприяє нормалізації роботи шлунка і кишківника. Гіркоти стимулюють процеси травлення. Використання ірису поліпшить апетит і обмінні процеси. Рекомендують застосовувати засоби ірису болотного при гастритах, панкреатитах, шлункових кольках, виразковій хворобі шлунку. Допоможе рослина і у боротьбі з гельмінтами. Екстракт ірису, як активний компонент, входить до багатьох біологічно активних добавок при різних захворюваннях органів травлення.

   Корінь ірису болотного є цінним лікувальним засобом для жінок. Його застосовують при деяких гінекологічних захворюваннях. За допомогою кореня ірису лікують білі, запалення придатків, причому не тільки приймаючи внутрішні засоби, але і роблячи спринцювання. При маткових кровотечах добре допомагає застосування настоянки ірису на червоному вині. Також препарати на основі ірисового кореня використовують для полегшення болю при пологах.

   Лікувальні властивості ірису застосовують при попрілостях і нейродермітах. Рослина сприяє поліпшенню регенерації шкіри. Порошком з потовчених висушених коренів ірису болотного присипають уражені ділянки шкіри, гнійні рани, свищі і опіки. У народній медицині корінь ірису також міститься у складі багатьох кровоспинних лікарських зборів.

   Корисний корінь ірису для порожнини рота і здоров'я зубів. Від полоскання цілющим відваром рослини швидко проходить зубний біль. Також засоби з ірисового кореня ефективні при лікуванні стоматитів, при пародонтозі та запаленні ротової порожнини.

   Настій ірису болотного допомагає при водянці. При запаленні сідничного нерва, міозитах і артритах народні цілителі рекомендують використовувати настій кореня ірису на соняшниковій олії для втирання його в уражені ділянки тіла. Застосовують ірис болотний і при набряках різного походження. Подрібнене коріння рослини зніме дискомфорт і допоможе від болю, якщо його використовувати для сидячих ванн при геморої. 

   Ірис досить часто застосовують як лікарський засіб при запальних захворюваннях селезінки, при цукровому діабеті. Відвари та настої з кореня ірису болотного усувають сильні головні болі, у тому числі мігрені, знімають жар, сприяють підвищенню імунітету. А ще ірис болотний має таку цінну властивість, як спроможність розсмоктувати пухлини.

   Ірис болотний широко використовується в косметології. Коріння цієї чудової рослини в подрібненому сухому вигляді підмішують в готові косметичні основи і наносять на жирну, а також проблемну шкіру обличчя. Відвар ірису допоможе усунути пігментні плями і веснянки, шкірні висипання. Завдяки антиоксидантним властивостям, протираючи шкіру засобами з кореня ірису, можна позбавитися від сухості шкіри і вікових зморшок. Регулярне застосування відварів і настоїв зробить шкіру обличчя свіжою і гладенькою, а шкіру голови позбавить від лупи і себореї, зміцнить коріння волосся та допоможе боротися з його випадінням.

   Ефірні олії, що містяться в ірисі, дозволяють досягти душевної гармонії і відновлення психіки після важких розумових і моральних навантажень. Застосування ірису обов'язково підніме працездатність і загальне самопочуття.

   Коріння ірису болотного мають приємний «фіалковий» аромат. Саме тому ароматичні ефірні олії ірису широко використовують у парфумерній і кондитерській промисловості. Подрібнену в порошок висушену сировину додають в кулінарні, хлібобулочні та кондитерські вироби, у лікери, вина та інші напої в якості смакового ароматизатора. А ще корінь ірису - основний компонент особливо смачного напою, що нагадує чорну каву.

Способи приготування та рецепти при лікуванні певних хвороб:

Настій (при водянці, бронхіті, стоматиті, запаленні легенів, сильному кашлі, захворюваннях нирок і сечового міхура, закрепах, отруєнні, болях у шлунку, шкірних запаленнях):

2 ложки подрібненого кореня ірису залити 300 мл окропу. Настояти 6 годин у термосі та процідити. При сильному бронхіті та кашлі приймати по 90-100 мл не менше 3-х разів на добу. При водянці, захворюваннях нирок і набряках вживати по 1 ст. ложці 3-4 рази на день. При шкірних захворюваннях, ранах, пухлинах слід прикладати серветки, змочені у теплому настої, до хворого місця на 25-30 хв.

Настій (для полоскань, примочок і обмивань):

1 ч. ложку сухого кореня ірису болотного залити 1 склянкою холодної води і настояти під кришкою 8 годин. Потім процідити і можна використовувати.

Настій (при нервовому виснаженні):

1 ч. ложку подрібнених коренів ірису залити 400 мл окропу. Засіб настояти і приймати по 100-150 мл 3-4 рази на день.

Настоянка (при бронхіті, туберкульозі):

Подрібнений корінь залити 70%-вим спиртом у співвідношенні 1:1. Настоювати у холодильнику 2 тижні. Потім процідити. 1 ч. ложку готової настоянки розвести в 1 склянці ромашкового настою. Пів склянки слід випити маленькими ковточками, а іншою половиною прополоскати горло. Таку процедуру проводити кожні 3 години. При бронхіті слід застосовувати цю настоянку до повного одужання, при туберкульозі - 2 тижні.

Настоянка (при кольках, спазмах в кишечнику, запорах, інфекціях, туберкульозі, мікозі, для лікування ран, п`яткової шпори, маститу, мастопатії і шкірної висипки):

Коріння ірису подрібнити (краще у блендері) і залити 50-60%- вим спиртом (або перевіреним домашнім самогоном) у співвідношенні 1:1. Настоювати засіб в темному місці протягом 15 днів. Для зовнішнього застосування - готовою настоянкою змочити марлю і прикладати до хворого місця. При п`яткових шпорах такий компрес тримати всю ніч. Процедуру проводить через день. При захворюваннях горла, язика і ясен слід 35 крапель настоянки змішати з 180 мл теплої кип`яченої води і полоскати ротову порожнину. При інфекції дихальних шляхів та туберкульозі, замість води взяти відвар з листя берези, кропиви, квіток ромашки, трави деревію, чебрецю повзучого, манжетки або багна.

Настоянка (при кровотечі, проносі, асциті та зубному болю):

30 г подрібненого кореня залити 200 мл червоного вина, настоювати 1 тиждень у темному місці, щодня струшуючи, потім процідити. Приймати по 1 ст. ложці кожні 2 години.

Відвар (при ангіні, кашлі, застуді, поліпах в шлунку):

1 ч. ложку порошку кореня ірису залити 300 мл гарячої води, накрити кришкою і варити протягом 5-7 хв. Настоювати в теплому місці протягом декількох годин, потім процідити через марлю. Приймати лікарський засіб по 1/2 склянки. Цей засіб також допоможе при жорсткому диханні та сильному болі в животі. При наявності поліпів у шлунку відвар з кореня ірису слід приймати регулярно.

Відвар (при запальних процесах в організмі, пневмонії, бронхіті, туберкульозі та кашлі, для полоскання хворого горла, зубів і ясен):

1 ст. ложку кореня ірису болотного залити 200 мл води. Проварити на маленькому вогні не більше 8 хв. Процідити через марлю. Приймати готовий відвар по 1 ст. ложці 3 рази на день до їжі. Курс лікування запальних і інфекційних хвороб становить не менше 1 тижня. Цим відваром можна мити голову при облисінні, випадінні волосся і лупі. Примочками з відвару можна лікувати опіки, гнійні рани, виразки та мастит.

Порошок з медом (при запорах і колітах):

Корінь рослини подрібнити і змішати з медом. Приймати суміш по 1 ст. ложці вранці, а при необхідності і ввечері.

Для тих, хто сидить, ванн:

400 г подрібненого на тертці коріння залити 4 л води і проварити 5 хв. при закритій кришці. Потім остудити до 35 ºC і процідити. Використовувати для ванн тривалістю 5-10 хв. протягом 4-5 днів.

Протипоказання:

Індивідуальна непереносимість, вагітність, період лактації, дитячий вік, підвищене згортання крові.